Категорія: Статті

Микола Заріцький — ветеран, який пройшов шлях від фронту до спортивних арен. Після поранення на Херсонщині він не зупинився й повернувся у спорт, щоб віднайти сили та нову мету. Розповідає, з дитинства займався легкою атлетикою. Спорт завжди був поруч — навіть на фронті він знаходив можливість тренуватись.

«Я брав участь в чемпіонаті України з легкої атлетики, шість разів ставав чемпіоном України. Коли студентські роки і юнацтво закінчилися, почалося доросле життя, спорт відійшов на другий план, але завжди був присутній в моєму житті. У мене навіть на передовій були свої якісь мінімальні набори — резинка, гантелі, гирі. Після поранення одразу став до реабілітації. Звісно щось адаптовував під себе, підлаштовувався, десь цікавився, десь з лікарями, з реабілітологами працював, і знаєте, так реабілітація перейшла в більш такий вже спорт», — розповідає Микола Заріцький, ветеран, учасник Ігор Нескорених

Микола Заріцький розповідає, після поранення було важко адаптуватись до цивільного життя. І на цьому шляху також допоміг спорт. У 2023 ветеран представляв Україну на Іграх Нескорених. Виступав Микола Заріцький у легкій атлетиці, греблі на тренажерах, баскетболі та волейболі. Привіз чотири медалі — по дві срібні та золоті.

«Після змагань повернувся і потроху почав розвивати адаптивний спорт у себе в Сумській області. В нас адаптивний спорт – це більш така своя ком’юніті, своя «двіжуха», де ветерани спілкуються, дізнаються про якісь програми, проєкти, як рухатися, жити далі. Діляться власними прикладами взаємодії, реінтегруються і адаптовуються у цивільне життя», — розповідає Микола Заріцький, ветеран, учасник Ігор Нескорених.

Зараз Микола Заріцький продовжує тренування, очолює Ветеранський простір Сумщини, допомагаючи побратимам і посестрам відновлюватися й знаходити нові сенси.

«Просто треба брати та робити, не сидіти на місці, йти в зал, шукати своє безпечне середовище. Якщо вдається знайти якесь ветеранське спортивне ком’юніті, це, я думаю, саме той рушійний механізм, який допоможе надалі реінтегруватись і соціалізуватись», — радить ветеранам та ветеранкам Микола Заріцький, ветеран, учасник Ігор Нескорених.

Інфокампанія «Можливості для ветеранів та ветеранок» реалізовується в межах партнерства Мінветеранів та Програми реінтеграції ветеранів, яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США.

Почати власну справу або розширити й вивести на новий рівень уже існуючий бізнес. Захисники та Захисниці України, а також члени їхніх родин можуть отримати грантову підтримку від держави.

З 29 вересня починається нова хвиля прийомів грантових заявок по програмі «Власна справа». Графіки можна дізнатися тут: https://diia.gov.ua/kincevi-stroki-podannya-zayav-na-otrimannya-granitiv

«Власна справа» — до 1 000 000 гривень грантової підтримки.

• до 250 000 грн — 1 робоче місце;
• 250–500 000 грн (для окремих областей) — 2 робочих місця;
• 500 000 – 1 млн грн (для окремих видів діяльності) — 4 робочих місця.

Від початку 2025 року для ветеранів та ветеранок є зміни в програмі «Власна справа»:

• можна обрати строк реалізації бізнес-проєкту: 3, 5 або 7 років;
• якщо грант успішно «закритий» (тобто повернутий податками в бюджет), ветеран чи ветеранка може подати заявку ще раз (опція доступна один раз).

Як отримати грант? Заявку можна подати онлайн — через портал «Дія».

1. Зареєструйтеся або авторизуйтеся в кабінеті громадянина за допомогою BankID або електронного підпису.
2. Заповніть онлайн-заяву.
3. Прикріпіть бізнес-план за формою. Ветеранам та ветеранкам можуть допомогти створити бізнес-план партнери програми. Вони надають менторську підтримку, консультації, аналіз бізнесу та інші послуги.
4. Підпишіть заявку електронним підписом.

Якщо вам потрібна консультація щодо програми офлайн, то можна звернутся до найближчого відділення Ощадбанку.

Грантові кошти можна витратити на обладнання, меблі, франшизу, сировину й матеріали, маркетинг, оренду приміщень або землі, створення ферм чи навіть іпотермінові рішення на кшталт теплиць.

З квітня 2023 року гранти допомогли понад 2000 українців відкрити власний бізнес. Уже створено понад 4000 робочих місць. Найпопулярніші напрями — магазини та майстерні (31%), кафе та кав’ярні (15%), виробництво товарів (13%) і послуги (10%).

Інфокампанія "Можливості для ветеранів та ветеранок" реалізовується в межах партнерства Мінветеранів та Програми реінтеграції ветеранів, яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США.

 «Працюю на результат, щоб допомогти тим, хто втратив найдорожче у своєму житті, стоячи на захисті Держави».

Ветеранка з Вінничини Наталя Ліщишена стала фахівчинею із супроводу ветеранів та ветеранок.

З листопада 2024 року пані Наталя працює фахівчинею із супроводу. Це рішення стало продовженням її особистої історії — історії боротьби, звільнення зі служби через травмування та важку хворобу, інтеграцію у громаду.

«Я не просто фахівчиня із супроводу. Я ветеранка, яка пройшла складний шлях від цивільного життя до військової служби й навпаки. Я та, хто знає, як це — втратити все й відчути, що державі ти не цікавий і не потрібний. Постійно навчаюся, отримую додаткові знання, щоб якнайкраще надавати допомогу», — говорить Наталя Ліщишена

Пані Наталя знає військове життя зсередини. Вона з родини військових. У 2014 році їй довелося покинути рідну Луганщину, тоді почала займатися волонтерством. А у 2021 році підписала контракт і розпочала службу у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді (80 ОДШБр).

«Звільнена за станом здоров’я, через травмування статутним бронежилетом, яке призвело до онкології. Оскільки я сама проходила зовсім непростий шлях звільнення, проходження ВЛК, отримання групи, розрахунок із військовою частиною, інтеграцію в громаду, то не працюю за принципом посадової інструкції. Я працюю на результат і роблю все, щоб ті, хто до мене приходять, отримали допомогу й знали, що їм є куди звернутися», — ділиться Наталя Ліщишена

Щоб стати фахівчинею із супроводу, ветеранка додатково навчалася у Житомирському політехнічному університеті. Під час відбору пройшла анкетування, тестування на знання законодавства, перевірку психологічної стійкості та співбесіди. Сьогодні до неї найчастіше звертаються ветерани, ветеранки та родини загиблих і безвісти зниклих Захисників та Захисниць.

«Більшість запитів — від ветеранів, ветеранок, родин безвісти зниклих та загиблих. Це проблеми з отриманням документів: бюрократія, непорозуміння з військовими частинами. Дуже гостро стоїть питання працевлаштування, а також отримання того, що гарантовано законодавством України», — розповідає Наталя Ліщишена

Сьогодні Наталя Ліщишена своєю роботою доводить, що власний досвід труднощів може стати силою та підтримкою для інших.

Інфокампанія “Можливості для ветеранів та ветеранок” реалізовується в межах партнерства Мінветеранів та Програми реінтеграції ветеранів, яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США.

Руслан Погорілий працює фахівцем із супроводу ветеранів майже пів року. До цього проходив службу в одній із штурмових бригад, виконував завдання на Донеччині. Після звільнення зі служби шукав, де може бути корисним побратимам, і вирішив, що найкраще рішення — стати фахівцем із супроводу ветеранів та ветеранок.

Юридичний досвід і служба в ЗСУ дали йому базу, яка сьогодні допомагає орієнтуватися у найскладніших питаннях, з якими можуть стикатися військові після демобілізації.

«Наявний досвід юриста та служба в Збройних силах України дали досить вагомий результат для базового орієнтування в питаннях, з якими найчастіше стикаються ветерани. Це питання соціалізації, боротьби з депресією, а також труднощі у взаємодії з органами влади при оформленні пенсії, пільг, одноразової грошової допомоги та інших соціальних виплат, передбачених законодавством», — Руслан Погорілий, ветеран, фахівець із супроводу ветеранів, юрист.

Руслан Погорілий згадує, що шлях до посади був нелегким, спочатку навіть думав, що не пройшов відбір, але допоміг відповідний досвід. У своїй роботі найчастіше допомагає ветеранам та ветеранкам орієнтуватися в нормах законодавства, правах та соціальних гарантіях.

«Бойовий досвід дав відповідний результат у спілкуванні з військовими, адже до побратима у них більше довіри. Консультую з питань проходження ВЛК та ЕКОПФО, оскільки сам пройшов і орієнтуюся в процедурі; допомагаю з отриманням різних довідок з військових частин, розрахунків по грошовому забезпеченню, готую претензії та позовні заяви тощо», — каже Руслан Погорілий, ветеран, фахівець із супроводу ветеранів, юрист.

Разом із дружиною, адвокаткою, Руслан заснував громадську організацію «Я — ВЕТЕРАН». Вона допомагає з юридичним супроводом ветеранів та ветеранок.

«Хочемо реалізувати комплексний підхід: юрист + психолог. Це дозволить одночасно надавати і юридичну підтримку, і психосоціальний супровід сім’ям військових, ветеранів та ветеранок. Перебуваючи на службі, я отримав досить важливий урок у своєму житті, а саме — цінувати життя людей, які боронять нашу країну. Саме дефіцит спілкування з військовими, мабуть, став вирішальним фактором, який привів мене до роботи фахівцем із супроводу», — Руслан Погорілий, ветеран, фахівець із супроводу ветеранів, юрист.

Сьогодні Руслан Погорілий вважає цю роботу своєю справжньою місією. Його шлях — приклад того, як бойовий і професійний досвід стають підтримкою та опорою.

Інфокампанія «Можливості для ветеранів та ветеранок» реалізовується в межах партнерства Мінветеранів та Програми реінтеграції ветеранів, яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США.

Започаткувати власну справу або розширити чинний бізнес. Захисники та Захисниці України можуть отримати грант на розвиток власної справи. Ділимося кроками підготовки до подачі заявок на фінансування, які стануть у пригоді незалежно від грантової програми, до якої ви хочете долучитися.

Крок 1. Перевірка відповідності умовам участі
Перевірте, чи підпадаєте ви під умови участі. Чи створена грантова програма для учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, а також їхніх дружин або чоловіків.

Не забудьте перевірити й інші критерії: чи перебуває ваша територіальна громада в спеціальному Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії. Якщо ваша громада є в цьому переліку, ви не можете отримати грант на цій території. Але якщо релокуєте бізнес або відкриєте новий в іншому регіоні — маєте шанси на грантове фінансування.

Крок 2. Підготовка до перевірки репутації заявника
У ветерана, ветеранки або членів їхніх родин повинна бути хороша кредитна історія, відсутність боргів чи справ про банкрутство або шахрайство.

Крок 3. Бізнес-план
Вкажіть ідею та тип бізнесу, цілі та строки їх досягнення, аргументуйте необхідну суму гранту, додайте аналіз ринку й конкурентів, а також витрати та плани продажів.

Ветеранам та ветеранкам можуть допомогти створити бізнес-план партнери програми «Ветеранська справа». Вони надають менторську підтримку, консультації, аналіз бізнесу та інші послуги. З прикладом заповненого бізнес-плану можна ознайомитися в «Дії».

Крок 4. Сформування заявки та електронний підпис
Важливо: якщо заяву подає дружина або чоловік, ветеран чи ветеранка мають погодити її за допомогою свого електронного підпису.

Крок 5. Підготовка до співбесіди
Заявки надходять до Державного центру зайнятості, а його регіональні центри проводять співбесіду з потенційним грантоотримувачем. Перед співбесідою варто ще раз перечитати бізнес-план. Особливу увагу приділіть меті, стратегії, фінансовим показникам та ключовим елементам плану для кращого розуміння й презентації. Підготуйте текст виступу та проведіть репетицію.

Практичну інформацію та поради про участь ветеранів і ветеранок у грантових програмах можна знайти в посібнику «Як отримати підтримку в рамках грантових програм “Гранти для ветеранів та другого з подружжя” та “Власна Справа” в програмі “єРобота”»:

https://veteran-reintegration.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/posibnyk_yerobota.pdf

Інфокампанія «Можливості для ветеранів та ветеранок» реалізовується в межах партнерства Мінветеранів та Програми реінтеграції ветеранів, яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США. Зміст є виключною відповідальністю IREX та Мінветеранів і не обов’язково відображає погляди Державного департаменту США.

У вас досі можуть виникати питання: «А хіба фахівець із супроводу — це не соціальний працівник? Яка між ними різниця?». Справді ці 2 посади часто ототожнюють, бо у них є як спільна зона дії. Так само як і свої унікальні послуги.

Робота фахівців із супроводу спрямована на ветеранів, ветеранок та членів їхніх родин. Фахівці допомагають консультувати щодо прав, соціальних гарантій, статусів; супроводжують у питаннях житла, лікування, реабілітації, працевлаштування чи бізнесу; можуть допомагати з претензіями, позовами, взаємодіяти з військовими частинами (довідки, ВЛК, грошове забезпечення тощо); контролювати, щоб ветерани та ветеранки отримували усі потрібні послуги у громадах.

Фахівець із супроводу може працювати з унікальними потребами ветеранів та ветеранок: допомога із ВЛК, претензіями, судовими заявами, реабілітацією, взаємодією з військовими структурами тощо.

Сфера діяльності соціальних працівників — ширша, вони працюють з усіма вразливими категоріями населення: людьми старшого віку, особами з інвалідністю, сім’ями у складних обставинах, дітьми. Соцпрацівники теж можуть підтримувати з оформленням соціальні допомоги, субсидій, гарантій та представляти інтереси клієнта у різних державних установах.

Але вони також проводять комплексну оцінку потреб людини та родини (здоров’я, соціальне середовище, фінансова ситуація, житлові умови, потреби дітей); можуть підтримувати з організацією та покращенням побуту клієнтів; організовувати соціальні послуги вдома.

Разом — ефективніше. Фахівець із супроводу ветеранів та ветеранок знає специфіку військових питань і стає для ветерана чи ветаранки інформаційний радником та підтримкою на кожному кроці. А соціальний працівник підключається для ширшої підтримки та соціальних послуг.

Інфокампанія "Можливості для ветеранів та ветеранок" реалізовується в межах партнерства Мінветеранів та Програми реінтеграції ветеранів, яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США.

Ігор Парфентьєв — ветеран, чемпіон світу з бугурту та тренер. Він заснував проєкт «Бугуртна Січ», щоб поєднати спорт і культурне відродження та створити простір, де ветерани і ветеранки можуть пройти реабілітацію і знайти нові сенси.

«Я займаюся бугуртом з 2000 року і був членом збірної України на кожному чемпіонаті світу, тренував збірну України, Мексики, Німеччини, Іспанії та брав участь у сотнях турнірів. Помітив, що цей спорт приваблює ветеранів. Збірна США на першому ЧС у Польщі 2012 року майже повністю складалася з ветеранів. І я почав мріяти зробити такий проєкт для наших ветеранів ще у 2015 році», — пригадує Ігор Парфентьєв, ветеран, засновник проєкту «Бугуртна Січ».

Бугурт — це середньовічний бій у обладунках, офіційно визнаний видом спорту в Україні. Але для ветеранів та ветеранок тренування максимально адаптовані: використовуються м’які обладунки та зброя, які унеможливлюють травми. А на тренуваннях присутні психологи.

«Наші люди отримали військові травми, а дехто пройшов полон, тортури. Також на тренуванні зазвичай присутній психолог. Ми збираємо анамнез, статистику, дані про стан учня до і після тренування. Тренування проходять або у спеціально обладнаних локаціях, або в спортивних залах, або на відкритих майданчиках. Під час тренування частково відбувається психоедукація. Це комплексний біопсихосоціальний підхід», — пояснює Ігор Парфентьєв, ветеран, засновник проєкту «Бугуртна Січ».

Тренування мають кілька етапів: спершу загальна і терапевтична розминка, далі — спеціальні вправи й адаптивні бої. Ігор Парфентьєв пояснює: під час бойових дій у людини виділяються гормони стресу — кортизол, адреналін, які викликають реакцію «бий-біжи». Але в умовах сучасної війни часто немає змоги діяти відповідно, і цей стрес накопичується в організмі як травма. А спаринги в бугуртному спорті допомагають вивільнити ці відчуття.

«Ми навіть на тренуваннях побачили: спочатку людина приходить після полону, тортур — і абсолютно немає бажання нічим займатися. А коли починаються безпосередньо тренування, активні спаринги, людина поступово втягується, і після тренування можна побачити, як ця людина активно спілкується, обіймається з побратимами. І я часто чую відгук після перших тренувань: “Я вперше нормально поспав”. Саме така активність дозволяє допрожити той бій, до якого підготувало тіло, бій, який застряг у тілі, випустити цю пару — і при цьому зробити це безпечно, екологічно й знайти нових друзів», — пригадує Ігор Парфентьєв, ветеран, засновник проєкту «Бугуртна Січ».

Але «Бугуртна Січ» — це не лише тренування. Окрім них проходять різні майстер-класи, історичні лекції, реконструкції подій. Костюми та спорядження учасники спільноти також створюють самі. У планах Ігоря Парфентьєва — розвивати школи, де ветерани та ветеранки зможуть навчитися перетворювати захоплення на власний бізнес.

Започаткувати бізнес чи розширити вже існуючий. Ветерани, ветеранки та їхні родини можуть отримати фінансову підтримки на старт чи масштабування власної справи.

Український ветеранський фонд відкрив нову грантову програму «ВАРТО БІЛЬШЕ». Переможці зможуть отримати від 500 000 до 1 500 000 грн на власні проєкти.

Подання заявок триває до 6 жовтня (18:00). Відбір відбуватиметься у три етапи.

1. Перевірка та відповідність документів.
2. Оцінювання заявок незалежними експертами.
3. Публічна презентація бізнес-ідей.

Імена переможців оголосять уже 1 грудня 2025 року.

Хто може податися?

• Ветерани та ветеранки, їхні родини;
• сім’ї загиблих Захисників і Захисниць;
• ФОПи та юридичні особи (крім ГО та БФ), зареєстровані понад рік тому, серед засновників яких є ветерани, ветеранки чи члени їхніх родин.

Взяти участь можуть бізнеси будь-якого спрямування та сфери. Головне — реальна бізнес-ідея та бажання розвивати власну справу.

Умови конкурсу зі зразками необхідних документів можна знайти тут: veteranfund.com.ua/contests/varto-bilshe

На сторінках Українського ветеранського фонду публікуватимуть дати воркшопів, де розкажуть всю необхідну інформацію щодо підготовки документів, заповнення заявок і процедури відбору.

Слідкувати за перебігом цього конкурсу та іншими грантовими можливостями для ветеранів та ветеранок тут: https://veteranfund.com.ua/contests/